«Обняв дітей і зрозумів – треба рухатися далі». Втратив руки на фронті, але зумів відкрити бізнес
ЛЬВІВ – Не зачинитись у чотирьох стінах, а розвиватися, попри все... Таку пораду дають своїм побратимам ветерани Збройних сил України, які після важких поранень знайшли сили знайти себе в цивільному житті. Є такі, для кого, навіть втрата кінцівок не стала на заваді реалізувати задумане.
Щодругу неділю у Львові на площі Ринок відбувається традиційний ветеранський ярмарок, на якому фронтовики представляють свої вироби, розповідають про підприємництво. Але, передусім, це місце для спілкування однодумців.
Тут кожен охоче розповість про те, чим займається, як дає собі раду у підприємництві, як після поранення ставав на ноги.
Сергій Жуковський внаслідок поранення втратив обидві руки, а зараз провадить ветеранський сімейний бізнес «Сушена радість».
«Робимо крафтові джерки з чотирьох видів м’яса, кабаноси. Сьогодні зі мною працює ще двоє ветеранів і мама ветерана. Після реабілітації я виграв перший ґрант на підприємницьку діяльність і це дало старт і десь спокій. Якби за кредитні кошти, то це було б ризиковано, якби справа не пішла. Ґрантові кошти чи не єдина можливість з меншим ризиком розпочати власну справу. Принаймні для ветеранів це дуже суттєво», – каже Сергій Жуковський.
У реабілітаційному центрі Сергій пройшов навчання з ведення бізнесу і таку ідею – виготовляти м’ясні снеки, йому подав син. Разом взялися до справи, закупивши обладнання за допомогою ґранту. У підприємництві вся родина ветерана. І вже є плани збільшити виробництво.
Ветеранський ярмарок, каже Сергій Жуковський, дає можливість не лише продати продукцію, познайомити з нею, знайти ділових партнерів, а ще поспілкуватися із друзями, розповісти про свій досвід і як долав чимало труднощів після поранення.
Ветеран родом з міста Токмак Запорізької області. У перші дні повномасштабної війни родин покинула рідне місто і виїхала у Львівську область. Влаштувавши дружину і дітей в безпечному місці, Сергій Жуковський вирушив у військо.
Далі читайте тут
СБУ повідомляє про знищення двох російських винищувачів у Волгоградській області
Служба безпеки України та Сили спеціальних операцій провели операцію зі знищення двох російських літаків СУ-34 на аеродромі Маринівка у Волгоградській області РФ – про це повідомила СБУ 27 червня.
За даними служби, ще два літаки були пошкоджені. СБУ вказує на те, що російська армія активно використовує це винищувачі для бомбардувань на лінії фронту, в тому числі для скидів керованих авіабомб.
«По російських винищувачах ССО ЗСУ та СБУ відпрацювали з допомогою далекобійних дронів. У результаті атаки також розпочалася пожежа техніко-експлуатаційної частини ворожого аеродрому, яка є критично важливою інфраструктурою військового об’єкту. Саме там ворог готує літаки до польотів, здійснює їхнє поточне обслуговування та ремонтні роботи», – стверджує відомство.
У Херсоні помер чоловік, поранений унаслідок атаки дрона – влада
У Херсоні помер чоловік, поранений унаслідок атаки російського дрона, повідомив начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько ввечері 27 червня.
«Чоловік 48 років, який внаслідок атаки ворожого безпілотника у Дніпровському районі отримав тяжкі поранення, помер у лікарні», – написав чиновник, висловивши співчуття рідним та близьким загиблого.
Голова ОВА: кількість поранених у Самарі зросла до 25, з них 4 у важкому стані
Кількість постраждалих внаслідок російського удару по місту Самар на Дніпропетровщині зросла, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 27 червня:
«За уточненою інформацією, внаслідок ракетної атаки на Самар постраждали 25 людей. З них 12 – у медзакладах. Четверо поранених у важкому стані».
Також, за даними голови області, російська армія обстрілювала Нікопольський район області протягом дня безпілотниками та артилерією. У районі пошкоджені інфраструктура, аптека, багатоповерхівка, приватний будинок і легковики.
З чотирьох людей, поранених внаслідок російської атаки на Нікополь вранці, один залишається в лікарні, додає Лисак: «це 25-річний чоловік. Він у стані середньої тяжкості».
Журналісти встановили імена майже 116 тисяч росіян, загиблих у війні проти України
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 115 857 російських військовослужбовців, підрахували російська служба Бі-Бі-Сі, видання «Медіазона» та команда волонтерів на основі відкритих даних.
Журналісти вказували у своїх попередніх публікаціях, що реальні втрати можуть бути набагато вищими. Опитані ними військові фахівці припускають, що аналіз російських кладовищ, військових меморіалів і некрологів, які вивчають видання і волонтери, може охоплювати від 45% до 65% від реальної кількості загиблих.
Найбільші втрати – серед добровольців. Ця тенденція зберігається з осені 2024 року, оскільки набір добровольців залишається основним способом поповнення лав російських військових, які перебувають на війні проти України.
Згідно з підрахунками журналістів, щонайменше 240 росіян підписали контракт і загинули у віці 18 років. Один із наймолодших загиблих контрактників – Данило Чистяков зі Смоленська. На момент загибелі йому було лише 18 років, 1 місяць і 27 днів, на фронті він пробув лише кілька днів.
Ще один 18-річний контрактник – Віталій Іванов із Іркутської області. Його мати Ганна розповіла, що під час двотижневого навчання її син отримав спеціальність військового розвідника, а 5 лютого 2025 року його відправили на бойове завдання.
«Це було перше й останнє його бойове завдання», – згадує вона. 4 березня їй зателефонували з військкомату та повідомили, що Віталій помер на війні 11 лютого 2025 року. Він пробув на фронті близько тижня.
Зеленський доручив ОП і МЗС сформувати графік створення спецтрибуналу щодо злочину агресії
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь уряду та Офісу президента щодо результатів зовнішньополітичної роботи протягом тижня – про це він повідомив увечері 27 червня.
Він повідомив про «відчутні рішення» партнерів щодо підтримки України, передусім на рівні Європейського Союзу.
Доповідь стосувалася засідання Європейської ради та саміту НАТО. Окремо, за словами президента, учасники зустрічі обговорили втілення угоди Києва та Ради Європи про створення трибуналу щодо агресії Росії проти України.
Читайте також: Третій спецтрибунал в історії людства. Чи зможе він покарати Путіна за агресію проти України?
«Доручив команді Офісу та Міністерству закордонних справ сформувати чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу – фіналізації необхідних домовленостей із партнерами, запуску інституції та забезпечення її реальної роботи», – повідомив Зеленський.
Він наголосив, що цей процес не має тривати протягом років чи десятиліть:
«Наші спільні з партнерами дії заради справедливого покарання Росії за агресію мають бути достатньо швидкими та незмінно професійними».
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України.
Путін заявив про готовність РФ до обговорення з Україною меморандумів у Стамбулі
Президент Росії Володимир Путін заявив, що його країна готова до третього раунду переговорів із Україною в Стамбулі. Про це російський лідер сказав журналістам 27 червня після засідання Вищої євразійської економічної ради.
За словами Путіна, предметом переговорів із Києвом має бути обговорення меморандумів двох країн. Він також сказав, що протилежний зміст меморандумів РФ та України був очікуваним.
«Щодо меморандумів, то, як і очікувалося, нічого несподіваного не сталося. Я вам нічого несподіваного і не скажу. Це два абсолютно протилежні меморандуми… А в тому, що вони були прямо протилежними, мені здається, дивовижного теж нічого немає», – відзначив лідер РФ.
Він додав, що він не хотів би деталізувати цю тему, «бо вважає недоцільним і навіть шкідливим» заздалегідь говорити про переговори.
Синєгубов: через російську атаку на Чугуїв троє людей поранені
Російська армія атакувала Чугуїв ракетами, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 червня.
«Станом на зараз відомо про трьох постраждалих: один у важкому стані, два – в середньому», – повідомив він у своїх соцмережах.
Голова області зазначив, що кількість постраждалих може зрости. Всі поранені отримають медичну допомогу.
Читайте також: ОВА: через російський удар по Харківщині загинув цивільний
«На місці працюють усі профільні служби. Наслідки атаки уточнюються», – додав Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Черед удар Росії по Костянтинівці загинула людина – міська влада
Російська армія завдала ракетного удару по Костянтинівці, повідомила міська військова адміністрація 27 червня.
За даними МВА, у першій половині дня армія РФ атакувала місто з реактивної системи залпового вогню «Смерч» із невіддільною фугасною бойовою частиною 9М542.
«Унаслідок цього підступного обстрілу загинула одна цивільна особа, ще одна людина зазнала поранень. Окрім людських жертв, руйнувань зазнали щонайменше три приватні житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Міська влада уточнює, що через безпосередню близькість до лінії бойових дій та загрозу повторного обстрілу наразі неможливо провести огляд місця удару та ліквідувати наслідки.
Україна розширила санкції проти РФ: одна з компаній розташована в Алабузі, де виробляють «Шахеди»
Україна запровадила санкції проти 34 російських компаній та 52 громадян Росії – про це йдеться в указі Володимира Зеленського, який опублікував Офіс президента 27 червня.
Указ уводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про санкції. Рішення передбачає запровадити санкції, запропоновані Службою безпеки України.
Серед підсанкційних компаній – товариство з обмеженою відповідальністю «Морган», зареєстроване в Єлабузі, республіка Татарстан.
Читайте також: Україна синхронізує санкції з ЄС і країнами «Групи семи» – указ президента
Компанія спеціалізується на обробці металів, виробництві виробів із дроту та кріпильних виробів. Вона розташована на території особливої економічної зони «Алабуга». Там, окрім іншого, виготовляються безпілотники «Шахед», які російські військові використовують для ударів по Україні. Українські дрони раніше вже атакували цю зону.
Раніше 27 червня Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників «Групи семи» на Росію.
У своєму коментарі він вказав на потребу імплементувати санкційні пакети партнерів в українській юрисдикції, а також реалізувати українські санкційні рішення у ключових світових юрисдикціях.
DeepState заявив про значне просування армії РФ на півдні Донбасу. Оборона «посипалася»?
Оборона ЗСУ на півдні Донбасу «продовжує стрімко сипатися, а ворог має значні успіхи в просуванні», – повідомив проєкт DeepState увечері 26 червня.
Йдеться, за даними аналітиків, про ділянку фронту завдовжки 30 кілометрів від села Олексіївка на північному сході до села Зелене Поле на південному заході.
«Неприємним є той факт, що підрозділи у смузі тактичної групи «Вугледар» виділилися дуже частими подачами неправдивих доповідей, вказуючи «утримання» якогось населеного пункту чи просто окремих позицій. Але від цього ситуація не стає кращою. Наступне оновлення мапи буде невтішним», – написали в DeepState.
Далі
Розірвати зв’язок: Росія виводить боротьбу з українською мовою в окупації на новий рівень
Росія офіційно скасовує викладання української мови в школах на окупованих територіях України. Для окупованих із 2014 року міст це рішення, швидше, показове: окупанти давно викорінили там українську з освіти і публічного ужитку. Але школярі з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей могли дотепер вивчати українську як рідну, хоч і малу кількість годин. Одна школа з вивченням української діяла у Криму. Українські книги та підручники в окупації вже знищені, вчителів немає.
Який реальний стан із викладанням української в окупованих школах, і чому це – частина більшого плану Росії із перетворення українців на росіян?
Мінпросвіти Росії має намір прибрати з федеральної програми для середніх шкіл українську мову. Проєкт наказу публікує російський «Коммерсант». Існуюча програма з української мови, згідно з цим документом, повністю втратить чинність. У пояснювальній записці до проєкту наказу йдеться, що це робиться у зв'язку зі «зміною геополітичної ситуації у світі».
За даними того ж Міністерства просвіти РФ, пише «Коммерсант», українська мова як рідна вивчалася в обов'язковому порядку лише у Запорізькій та Херсонській областях, а за заявою від батьків минулого навчального року українська мова мала викладатись на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та в Криму.
За даними Центру громадянської просвіти «Альменда» на тимчасово окупованих Росією територіях проживають приблизно 1,6 мільйона дітей. З них близько 600 тисяч – діти шкільного віку. Водночас, лише 44 тисячі з них навчаються онлайн в українських школах, що становить приблизно 7% учнів.
Такі зміни означають, що з 1 вересня 2025 року на всіх окупованих територіях України доступу до вивчення української мови в школі для учнів не буде.
Вилучення української мови з програми шкіл повністю розходиться з тим, що російська влада декларує публічно. Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що РФ з повагою ставиться до української мови та культури. І стверджував, що політика в сфері російської мови в «нових регіонах» має бути «м'якою та природною».
Повністю читайте тут
Суд виніс заочний вирок шести підприємцям із Криму – їх визнали винним в колабораціонізмі
Український суд заочно виніс вирок шістьом підприємцям з Криму, яких звинуватили в колабораційній діяльності за співпрацю з російською владою – про це повідомили прокуратура Автономної республіки Крим та Служба безпеки України, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«У 2022-2023 роках громадяни України через російський веб-портал, який дає можливість брати участь в державних закупівлях, уклали контракти з установами держави-агресора на поставку товарів та надання послуг», – повідомляє прокуратура.
Відомство уточнює, що йдеться про очільників компаній «КРИМТОРГ», «Друкарня Мандарин», «Севіл» та приватних підприємців, які за виконані роботи для окупаційної влади отримали з державного бюджету РФ понад 60 мільйонів російських рублів.
Армія Росії атакувала об’єкт енергетики на Херсонщині, є проблеми з електропостачанням – ОВА
Російські війська обстріляли енергетичну інфраструктуру Херсонської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 червня.
«Напередодні Дня Конституції росіяни вирішили занурити Херсонщину у темряву, атакувавши важливий енергетичний обʼєкт. Через атаку є проблеми з електропостачанням у низці населених пунктів», – заявив він.
Читайте також: Федоров: майже 900 споживачів на Запоріжжі залишилися без світла через російський обстріл
Голова області попросив місцевих жителів підготуватися до тривалої відсутності світла. За його словами, енергетики «роблять все можливе, аби стабілізувати ситуацію».
Через масовані російські удари влітку 2024 року українські побутові споживачі мали електрику за графіками, зі значними обмеженнями.
Ситуація нормалізувалася восени, коли на тлі зменшення інтенсивності обстрілів енергооб’єктів та скорочення споживання енергетикам вдалося збалансувати систему. Водночас обмеження для промислових споживачів застосовувалися значно довше, навіть навесні 2025 року.
Зросла кількість жертв російського обстрілу у Самару
Один із постраждалих внаслідок російської атаки на Самар 27 червня помер у лікарні, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрацій Сергій Лисак:
«У лікарні помер 46-річний чоловік, поранений під час сьогоднішньої ракетної атаки на Самар».
Відтак кількість загиблих зросла до п’ятьох. Лисак уточнив, що постраждалих на цей момент 23, з них четверо – у важкому стані.
Російська армія атакувала місто Самар, що поблизу Дніпра, 27 червня. Раніше було відомо про чотирьох загиблих.
Читайте також: На Київщині через нічну атаку РФ поранений чоловік, наслідки зафіксували у 3 районах – влада
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський: Росія концентрувала близько 111 тисяч військових на Покровському напрямку
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів робочу поїздку на Покровський напрямок – про це він повідомив 27 червня.
Сирський зазначив, що цей напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності лінії фронту.
«Щодня тут відбувається не менш як пів сотні бойових зіткнень. Саме на цьому напрямку росіяни створювали найбільш чисельне угруповання – близько 111 тисяч особового складу», – заявив головнокомандувач.
За словами Сирського, російське командування не полишає спроб пробитися до адміністративної межі Донецької області – не лише для досягнення оперативних результатів, а «насамперед із демонстраційною метою»:
«Для досягнення психологічного ефекту: поставити сумнозвісну «ногу русского солдата», увіткнути прапор і розтрубити про чергову псевдо-«побєду».
Командувач доповідає, що два тижні тому на цьому напрямку особливо активно діяли російські диверсійно-штурмові групи, але всі вони були знищені чи знешкоджені, а рештки – відкинуті від адміністративної межі. Він називає ситуацію контрольованою.
«Поспілкувався з нашими воїнами в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення та на наступних лініях оборони. Провів наради у підрозділах Збройних Сил та Національної гвардії України, які мужньо стримують і нищать ворога. Мав змогу в дрібних деталях вивчити оперативну обстановку, з’ясувати всі проблемні моменти. Віддав розпорядження, необхідні для ефективного виконання оборонних задач», – підсумував Сирський.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
У Міноборони повідомили про зміну підходу до фортифікацій
Підхід до зведення фортифікацій в Україні змінився з урахуванням «тактики ворога», повідомив міністр оборони Рустем Умєров під час спілкування з журналістами 27 червня.
За його словами, раніше фортифікації будувалися за принципом батальйонних районів оборони і ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (у два-п’ять кілометрів).
«Але тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем. У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель – просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити і які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів», – кажуть у Міноборони.
Міністр також заявив, що станом на середину 2025 року виконано понад 50% обсягів робіт, запланованих на цей рік, і фортифікаційні споруди адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках.
«Фортифікація – це не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів. Ми щоденно контролюємо процес і посилюємо ті ділянки, де це потрібно найбільше», – цитують у Міноборони слова Умєрова.
Раніше цього місяця народні депутати повідомляли, що на засідання Верховної Ради викликали міністра оборони Рустема Умєрова – для доповіді про фортифікації в Сумській, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
У травні проєкт DeepState зазначав, що інженерно-фортифікаційні споруди на фронті продовжують будувати, але проблема не в їх наявності, а в якості таких фортифікацій, «які мають йти в ногу з часом і плануватися на крок вперед, бо війна не стоїть на місці».
Умєров анонсував збільшення далекобійних операцій в РФ «у декілька разів»
Міністр оборони України Рустем Умєров анонсував збільшення «у декілька разів» далекобійних операцій з ударами по критичних цілях у глибині Росії.
Як повідомив голова Міноборони на зустрічі з журналістами 27 червня, минулого року Україна розробила план системних далекобійних операцій і законтрактувала кілька десятків тисяч далекобійних дронів, «що дозволило регулярно здійснювати високоточні удари по критичних цілях у глибині ворога».
«Приблизно два тижні тому було ухвалено рішення збільшити кількість операцій у декілька разів, і вже готується контрактація нових десятків тисяч далекобійних дронів, щоб наростити інтенсивність і масштаб ударів», – повідомили в МОУ.
Міністр також додав, що Україна нарощує власні промислові спроможності виробництва дронів, і нині, за його словами, українські виробники досягли рівня, що дозволяє виготовляти понад чотири мільйонів безпілотників на рік.
«Цього року в нас буде поставлено на фронт понад чотири мільйони дронів. Станом на сьогодні, вже фронт отримав до 1,5 мільйона дронів – це всі закупівлі, і АОЗ, і Держслужби спеціального зв’язку і захисту інформації України, і безпосередньо бригад. Минулого року у нас було багато звернень від бригад, щоб їм напряму виділяли фінансування. Ми з Кабінетом міністрів це пропрацювали і виділили окреме фінансування на бригади. Сьогодні щомісяця ми виділяємо по 2,5 млрд грн на бригади, щоб закуповували напряму», – заявив Умєров.
Крім того, за його словами, зараз Агентство з оборонних закупівель запроваджує DOT Chain Defence. «Він буде працювати просто. Бригади бачать «маркетплейс» дронів – кожна бригада замовляє те, що їй потрібно, а АОЗ це оплачує. Так ми значно скорочуємо всю бюрократію, і бригади в десятки разів швидше отримують те, що їм потрібно», – додав він.
Раніше цього місяця президент Володимир Зеленський заявив, що українські виробники дронів мають можливості збільшити виробництво на 40 відсотків цього року. Водночас, за його словами, можливості українського бюджету профінансувати виробництво дронів вітчизняним ОПК залишаються обмеженими і не досягають обсягів наявних виробничих потужностей.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення часто не коментує.
800 злотих і нові умови: кому з українських родин залишили виплати на дітей у Польщі
«Ми не їхали заради виплат. Але для когось 800+ – це єдине джерело доходу», – розповідає мама трьох дітей Ірина Ходачинська, яка знайшла прихисток у Польщі.
З червня 2025 року країна змінила правила надання допомоги в межах програми «Родина 800+», що безпосередньо вплинуло на українських біженців. Якщо раніше щомісячну виплату у розмірі 800 злотих отримували всі сім’ї з дітьми до 18 років, то тепер грошова підтримка – лише для тих, чиї сини і доньки навчаються в польських закладах освіти.
Водночас, за повідомленнями польських медіа та свідченнями біженців, уряд готує чергові зміни. Чи можуть українські родини й надалі розраховувати на дитячі виплати і що саме може змінитися? З’ясовував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».